З метою прищеплення студентам любові до рідного краю, поваги до народних звичаїв, з метою збереження найкращих народознавчих традицій викладач української мови та літератури Козиряцька Наталія 20 квітня разом зі студентами групи ХТфб 5-09-21 провела у коледжі народознавчо-виховний захід «Обереги рідної землі». Ознайомлення з традиціями, культурою, побутом, звичаями рідного народу є одним з важливих напрямків патріотичного виховання. В усі віки наші діди-прадіди шанували те, що ми сьогодні називаємо оберегами. Люди з давніх-давен оточували себе оберегами. Наші предки вірили, що справжні обереги дарують силу, захищають від зла, сприяють у роботі, а також допомагають благополучно повернутися тим, хто перебуває далеко від дому.
Студенти нагадали присутнім про те, що найсвятіший оберіг, який і до сьогодні живе, діє, допомагає людям у житті – це рушник. Символ рідної землі, Батьківщини, свого роду – українська хата. Українська вишиванка має надзвичайно давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вишите вбрання створювали ще до VI ст. Вишиванки сприймають як символ єднання та підтримки українців у всьому світі. Українську вишивку називають «молитвою без слів», а сорочка-вишиванка – є головним оберегом людини. Бабусина хустка, як оберіг, як пам’ять роду, супроводжує і не дає забути історію, традиції свого роду-народу. Вінок – символ віри, надії і любові, знак долі, життєвої сили, досконалості й перемоги життя над смертю. В Україні вважали, що вінок-оберіг захищає дівчину від недоброго ока та нечистої сили. Ляльку-мотанку створили понад 5 тисяч років тому. Це – не просто дитяча іграшка, це – витвір мистецтва. Народна лялька дуже екологічна, духовно чиста, образна і символічна. Писанка – оберіг, символ життя. З давніх-давен люди звертаються до Бога з молитвою, благаючи захистити від лиха та зла. Малювали їхнє зображення на стінах житла, вишивали, ліпили з глини. У скринях зберігали висушений полин, чорнобривці, любисток, барвінок, чебрець, тому зілля – це надійний оберіг від усякої нечисті. Наші предки дуже шанували рослини і вірили у їхню магічну силу. Калина має велике значення для українського народу. Як символ Батьківщини, вона «проросла» в гімнові січових стрільців. А з перших днів війни стала символом мужності та незламності нашого народу. Ще один з оберегів українців – це пісня. В усі віки український народ у радості і горі не розлучався з піснею. В українських піснях усе: і радощі, і смуток, а особливо про кохання. І з початку повномасштабного вторгнення наш народ виявляє себе у піснях, піснях народжених війною.
Під час заходу студенти декламували вірші:
- «Обереги» – Гончаренко Софія;
- «Стара сорочка» – Гончаренко Стефанія.
Звучали пісні:
- «Сила роду» у виконанні студентки групи ХТфб 8Пшиченко Ренати;
- «Враже» у виконанні студентки групи ХТфб 2 Наконечної Діани;
- «Два кольори» у виконанні Половинки Ангеліни;
- «Ой, у лузі червона калина» у виконанні викладачів та працівників коледжу;
- «Доброго вечора, ми з України!» у виконанні студентів групи ХТфб 5 Панчішина Антона, Мірошника Євгена, Левандовського Дмитра, Кубрушко Вікторії та Фірсової Марини.
- танцювальний флешмоб «З Україною в серці» у виконанні студентів групи ХТфб 5 Кубрушко Вікторії, Недоступ Софії, Гончаренко Софії та Стефанії, Рябенка Станіслава, Мірошника Євгена, Панчішина Антона;
- танець з українськими хустками у виконанні дівчат з групи Тфб 5 та СПфб 5 Стригун Анни, Галоші Софіії, Шиш Каріни, Недзельської Олександри, Головатюк Владислави;
- у виконанні студенток групи Тфб 5 та СПфб 5 Діхтяр Анастасії, Альохіної Тетяни, Цапенко Сніжани, Сап’ян Ірини.
Студенти та викладачі, поринувши у духовний світ нашої культури, ще раз переконалися, що кожному українцю зараз важливо знати, що наша сила в тому, що ми є, що пам’ятаємо традиції, бережемо звичаї і віримо, що обереги наших предків захищають нас сьогодні ще сильніше.
