Кінематограф – особливий вид мистецтва, який  зачаровує, дивує, змушує задуматися над тим, що відбувається в житті людини. Кіно для режисера – це спосіб вираження власних думок, почуттів і бажань, як книга для письменника, музика для музиканта чи картина для художника.

«День українського кіно» – офіційне свято, яке відзначається щорічно у другу суботу вересня для підтримки кінематографії України.

В читальній залі бібліотеки коледжу 19 вересня відбулась інформаційна година «У світі кіномистецтва» зі студентами груп ХТфб-11 та СПфб-7. Під час заходу студенти ознайомились з історією українського кіномистецтва, його розвитком, з життям та творчістю видатних українських акторів та режисерів; мали можливість переглянути уривки з культових кінострічок: «Райдуга» Марка Донського, «Україна в огні» Олександра Довженка, «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова.

Українське кіно – унікальне. Воно виросло на родючій землі нашої Батьківщини, вижило в умовах тотальних репресій, і спромоглося попри усі перепони зберегти національну ідентифікацію. І що найголовніше, українське кіно буде жити, бо фільми нашої держави багаті душею, а дух української нації – непереможний.

Черкаський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу відзначив День фізкультури та спорту України в рамках Олімпійського
тижня.
З метою пропаганди здорового способу життя, розвитку олімпійського руху, шляхом залучення здобувачів освіти до занять фізичною культурою та спортом.
Було проведено чимало різноманітних заходів. Здобувачі освіти першого курсу брали участь у флешмобі «Рух-наше здоровʼя!». Головна мета заходу-забезпечити учасникам активність, бадьорість та гарний настрій. Проведено Олімпійський урок-презентацію «Історія олімпійських ігор-від давнини до сучасності», на якому здобувачі освіти мали змогу більше дізнатися про історію виникнення Олімпійських ігор, видатних спортсменів та олімпійських чемпіонів України, які прославляють нашу країну.
Серед груп другого курсу було проведено Олімпійський урок під назвою «Спорт і фізичне виховання-утвердження здорового способу життя». Ми переконались, що в нашому коледжі вчаться спритні, швидкі та сильні юнаки та дівчата.
Також здобувачі освіти проявили свої художні здібності, малюючи малюнки на олімпійську тематику та підготували кросворди.
Тиждень пройшов цікаво, ефективно та корисно.

До Дня фізичної культури та спорту студенти першого курсу брали участь у флешмобі «Рух-наше здоровʼя!». Головна мета заходу- забезпечити учасникам активність, бадьорість та гарний настрій.

«Як розпізнати булінг?»

(до Всеукраїнського тижня протидії булінгу)

        14 вересня в актовій залі коледжу практичним психологом Башеєм Олексієм Олексійовичем та інспектором ювенальної превенції ГУП Черкаської області Яценко Юлією Юріївною зі студентами перших курсів базової загальної середньої освіти до Всеукраїнського тижня протидії булінгу було проведено годину спілкування «Як розпізнати булінг?».

             Під час бесіди:

            1. З’ясували, що розуміють під поняттям «булінг»?

Якщо говорити простими словами, то булінг – це цькування, яке може сильно нашкодити не лише психологічному та моральному, але й фізичному здоров’ю дитини.

У Законі України щодо протидії булінгу (цькуванню) цей термін визначається як дія чи бездіяльність учасників освітнього процесу, які полягають у фізичному, психологічному, сексуальному чи економічному насильстві, які вчиняються стосовно малолітньої або неповнолітньої особи, внаслідок чого їй могла бути заподіяна фізична чи моральна шкода.

Щороку дві третини – 67% – українських дітей стають жертвами, кривдниками або свідками. 48%  дітей нікому не розповідали про пережите. 25% школярів зазнали цькувань.

Лише за минулі роки в українських школах зафіксували близько 109 тисяч звернень до психологів через цькування.

2. Визначили ознаки та компоненти булінгу:

• систематичність(повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
• заподіяння психічної табо фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, небажання йти у навчальний заклад, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Булінг – це насильство. Його може здійснювати як одна особа, так і група осіб до окремої особистості чи цілого колективу.

В дитячому соціумі проблема булінгу була присутньою завжди. Діти, особливо підлітки, можуть бути особливо жорстокими до своїх однолітків. Таким чином, вони намагаються здобути «авторитет». Проте, часто булінг переростає у фізичне насилля. 

3. Визначили та охарактеризували види булінгу:

• психологічний – насильство, пов’язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість;
• фізичний: умисні штовхання, удари, стусани, підніжки, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень, пошкодження майна;
• економічний: крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей тощо;
• сексуальний : принизливий погляд, жести, прізвиська та образи сексуального характеру, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти тощо;
• соціальний: ізоляція, уникання, витіснення з коллективу;
• кібербулінг: використання фото та відео з метою насмішок, надсилання образливих, загрозливих або шантажуючих повідомлень у соціальних мережах, де здобувачі освіти перебувають повсякчас незалежно від місця їх фізичного перебування.

4. Дізналися про відповідальність за булінг.

                19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

            За булінг передбачається цивільна, адміністративна або кримінальна відповідальність. В більшості випадків, особа буде нести адміністративну відповідальність. Булінг, вчинений дітьми від 14-ти до 16-ти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють за таке діяння (тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин). Цивільна відповідальність полягатиме у забезпеченні захисту честі і гідності та у відшкодуванні моральної шкоди.

Іноді булінг є кримінальним правопорушенням, і за його вчинення особа притягається до кримінальної відповідальності. Категорії злочинів, пов’язані з булінгом, включають напад, наклеп, поширення інформації, що порушує особисту приватність, і погрозу.

Санкції, передбачені за вищевказані кримінальні правопорушення відповідно до КК України, застосовуватимуться до кривдника з настанням 16-річного віку, у випадку, якщо в його діях наявні ознаки складу відповідного злочину. В окремих випадках, де має місце особливо жорстоке поводження, кримінальна відповідальність може наставати з 14-річного віку.

                Як бачимо, проблема булінгу є досить актуальною та вона потребує вжиття заходів протидії. Частково вони були розроблені у Законі України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», що включають комплекс різних заходів.

Що робити, якщо Ви потерпаєте від булінгу?

1. Зібрати докази цькування. Найважливішими є показання свідків, а також відео та аудіозаписи булінгу. Це все матиме значення як доказова база.
2. Звернутися до викладача, класного керівника, практичного психолога, заступника директора з виховної роботи: розповісти, що відбувається, хто це робить, у який спосіб та іншу додаткову інформацію. На це мають відреагувати в навчальному закладі.
3. Написати заяву на ім’я директора навчального закладу.
4. Якщо адміністрація навчального закладу проблему не розв’язує – звернутися в поліцію та написати заяву. До неї додати зібрані раніше докази.

Детальніше за посиланням: підготовчі курси

,У грудні 2018 року Генеральна Асамблея ООН своєю резолюцією проголосила  7  червня Всесвітнім днем безпеки харчових продуктів. День встановлено з метою привернення уваги держав до проблем здорового харчування населення, а також якості вироблених харчових продуктів.

Міжнародні організації закликають держави посилити контроль за процесами вирощування, збору, виробництва, транспортування, зберігання та продажу харчових продуктів. Безпека харчових продуктів повинна забезпечуватися на всьому шляху від місця зростання або виробництва до столу людини. Передусім повинні враховуватися фактори безпечного використання добрив і засобів боротьби з шкідниками на стадії вирощування зернових, зернобобових, плодоовочевих і ягідних культур, безпечне виробництво м’ясопродуктів, птиці і риби, засоби їх правильного зберігання і транспортування, а також обробка під час приготування їжі або використання у їжу.

На будь-якій з цих стадій продукти, що використовуються у їжу або для її приготування, можуть стати джерелом небезпеки для здоров’я людини, якщо порушуються встановлені правила виробництва, транспортування, зберігання чи правильного приготування. Ця небезпека має переважно мікробіологічний або  хімічний характер.  Небезпечні продукти харчування, що містять хвороботворні бактерії, віруси, паразити або шкідливі хімічні речовини, стають причиною понад 200 різноманітних хвороб – від діареї і до онкологічних захворювань.

За оцінкою ВООЗ, 600 мільйонів людей, а це майже кожна десята людина в світі,стали жертвами вживання неякісних харчових продуктів.  420 000 людей щорічно помирають з причини вживання небезпечних харчових продуктів. 40% хвороб харчового походження припадає на дітей віком до п’яти років. 

Діарейні хвороби є найбільш поширеними захворюваннями, що розвиваються в результаті вживання неякісних харчових продуктів. Щорічно 550 мільйонів людей захворюють та 230 000 вмирають з причини небезпечного харчування. Небезпечні продукти харчування породжують порочне коло хвороб і недостатності харчування, що особливо зачіпає новонароджених, немовлят та осіб похилого віку. У багатьох країнах з низьким і середнім рівнем доходів небезпечні продукти харчування призводять до втрати приблизно $95 млрд., продуктивності через хвороби, інвалідність та передчасну смерть працівників.

Україна, в тому числі на законодавчому рівні, намагається вирішувати питання харчової безпеки. Але це питання не лише держави, але ще й особисто кожного з нас. Відповідальність у питанні збору продуктів та складання власного раціону є запорукою збереження здоров’я та профілактики цілого спектру захворювань, пов’язаних з способом харчування. У кожній державі здійснюються певні засади державної політики щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини.   Держава бере на себе зобов’язання забезпечити кожній людині право отримати або безпечні харчові продукти в продажу, або безпечні страви та харчові послуги в громадському харчуванні. Відповідальність за безпечність харчових продуктів несе виробник, а ось контроль – на боці держави, в рамках функцій та компетенцій Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Державний нагляд та контроль здійснює Держпродспоживслужба. Це велике коло найдосвідченіших фахівців у галузі харчової безпеки, яка має власний план інспекцій, але реагує на скарги та інформацію від споживачів та може влаштувати позачергову інспекцію, якщо на це є вагомі причини.