Міжнародний день людей з інвалідністю відзначається сьогодні, 3 грудня.
Відзначення цієї дати мобілізує підтримку громадськості для розв’язання найважливіших питань, що стосуються соціальної інтеграції людей з інвалідністю, сприяє підвищенню обізнаності про проблеми інвалідності й привертає увагу до переваг інклюзивного суспільства, доступного для всіх.
Міжнародний день людей з інвалідністю був проголошений у 1992 році Генеральною Асамблеєю ООН (резолюція 47/3).
Історія його виникнення починалася у 80-х роках ХХ сторіччя, коли Організація Об’єднаних Націй оголосила 1983-1992 роки десятиліттям людей з інвалідністю. У цей період проводилися роботи з метою розробки заходів, направлених на поліпшення становища людей з інвалідністю і забезпечення рівних можливостей у суспільстві.
Законом України від 16 грудня 2009 року № 1767-VI нашою державою було ратифіковано Конвенцію про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї.
З метою забезпечення належних умов для реалізації соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод особами з інвалідністю, впровадження кращого світового досвіду у цій сфері, недопущення дискримінації, а також виконання зобов’язань, взятих Україною за Конвенцією про права інвалідів, Указом Президента України від 03 грудня 2015 року № 678/2015 «Про активізацію роботи щодо забезпечення прав людей з інвалідністю» також закріплено відзначення Міжнародного дня людей з інвалідністю в Україні щороку 3 грудня.
Цей день є нагадуванням про необхідність виявляти турботу і милосердя до людей з особливими потребами.
У світі налічується понад мільярд людей з інвалідністю.
В Україні станом на листопад 2024 року офіційно зареєстровано 3 мільйони осіб з інвалідністю. З них понад 300 тисяч отримали такий статус із початку повномасштабного вторгнення рф.
Міжнародний день людей з інвалідністю – день підсумовування зробленого для цієї категорії громадян, аналізу фактичного становища людей з особливими потребами в суспільстві і визначення планів щодо поліпшення їх життєвого рівня. Цей день акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті.
Це не свято й не привід для поздоровлень.
Відзначення цієї дати – це привід задуматись над проблемами, з якими щоденно стикаються люди з інвалідністю, посилити увагу до захисту їх гідності, прав і благополуччя.
Все, що для цього потрібно – увага до їхніх проблем кожного дня, а не лише сьогодні.
Інвалідність не є перепоною до повноцінного життя, це не вирок й не покарання. Люди з інвалідністю є повноправними членами суспільства, які потребують трішечки більше уваги та піклування, створення відповідних умов.