Жовтень-листопад – осінні місяці, що чарують нас не лише різнобарвним листям, а й славетною подією – визволенням України від гітлерівських загарбників. 28 жовтня 1944 року війська Четвертого Українського фронту звільнили залізничну станцію Чоп на Закарпатті. Цей день став датою остаточного визволення України. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять воїнів, які загинули в боях за Україну; ціною свого життя перемогли могутнього ворога й захистили нашу Батьківщину. Дуже сумно, що, відзначаючи 80-річний ювілей визволення України від загарбників, наш народ знову стоїть на порозі великих випробувань. Але ми все одно говоримо про страхіття війни, щоб усвідомити цінність життя.

 У межах виконання Державної цільової програми з утвердження української національної та громадянської ідентичності  бібліотекою коледжу проведена година історії «Тих днів не згасне слава!». Були запрошені студенти груп ПТфб 10-11-24, Ффб 7-11-24 під керівництвом класного керівника Мамчур Н.О. та груп Тфб 5-09-22, Тфб 7-11-23 на чолі з класним керівником Максименко Я.А.

До уваги присутніх була також представлена виставка-інсталяція «Визволення».

Бібліотекар Тінякова М.М. розповіла про початок нападу гітлерівців на українську землю та жахливий період окупації. Вже на світанку 22 червня 1941 року на Київ упали бомби, спричинивши перші жертви і руйнування. Але спроба Гітлера раптовим ударом захопити столицю України не вдалася. Наші війська на підступах до Києва зупинили на довгий час 17 фашистських дивізій. 73 дні тривала героїчна оборона столиці, але через загрозу оточення наші воїни тимчасово відступили.  

Студентка Недзельська Олександра (гр. Тфб 5-09-22) продекламувала вірш

…Горів, гримів і розривався обрій,

Лишивсь позаду батьківський поріг,

І вітер грав сумних, сумних мелодій

У знівечених вербах край доріг.

Так, наша армія відступала в перші місяці війни, але тільки для того, щоб сконцентруватися, зберегти основні сили й повернутися переможницею.

 Товариству була запропонована яскрава презентація подій буремних 1943-1944 років, бої за визволення України. Особливо відчайдушна боротьба

відбувалася при форсуванні Дніпра. Гітлер розраховував на те, що багатоводна річка з високим правим берегом стане надійним оборонним укріпленням. «Радше сонце впаде в Дніпро, ніж паде Східний вал»,- хвалькувато заявляв Гітлер.  Протягом вересня-жовтня 1943 року тривала героїчна битва за Дніпро. У супроводі пісні «Ой, Дніпро, Дніпро…» присутні переглянули низку слайдів запеклих боїв. Ціною значних втрат  бастіон Східного валу був подоланий нашими військами.  

Також відчайдушна боротьба тривала на Черкащині. Зокрема на території нашої області відбувалася одна з найважливіших подій в історії Другої світової війни – Корсунь-Шевченківська битва.

У виконанні студента Мироненка Ярослава   (гр. ПТфб 10-11-24) пролунав вірш Володимира Сосюри «Лист до земляків». Ніби сам поет, подолавши час, звертається до нас і надає нам сил не схиляти голови:

Дорогі земляки!

Скільки хочеться вам передать, розказать, написати,

Щоб у кожному слові відчули ви брата любов,

І щоб слова цього заглушить не зуміли гармати

На Вкраїні моїй серед кров’ю залитих дібров.

Гітлерівці в несамовитій люті, тікаючи з України, залишали після себе голий степ. Все було зруйновано!

Людські втрати України в роки Другої світової війни перевищують втрати будь якої іншої країни.

Вистояти і перемогти ворога в пекельній боротьбі, а потім підняти країну з руїн  могло лише згуртоване, об’єднане спільністю інтересів і мети суспільство. Збігають роки, але пам’ять народу не вмирає.

Зійшлись і радість, і тривога,

І біль, що не схолов до дна…

Соборне слово Перемога –

Вона для нас на всіх одна.