З початку війни ризик потрапляння в ситуацію торгівлі людьми значно підвищився. Це пов’язано з тим, що частина людей виїхала на тимчасове місце проживання до Європи, частина переміщена всередині держави, а значна кількість людей примусово вивезені на територію росії та білорусі. Окрім того, російська агресія та злочини, вчинені представниками держави-агресора стосовно мирного населення України, зокрема, їх незаконне утримування, перебування в полоні та використання у збройному конфлікті, загострили проблему трудової та сексуальної експлуатації крізь призму ст. 149 Кримінального кодексу України.

Варто зазначити, що 19 липня 2022 року Держдепартамент США включив росію до списків країн, що ведуть політику або практику торгівлі людьми та примусової праці або чиї сили безпеки та підтримувані урядом збройні організації вербують чи використовують дітей як солдатів.

Торгівля людьми може відбуватись у різних формах:

• трудова експлуатація;
• сексуальна експлуатація, використання у проституції та порнобізнесі;
• примусове жебрацтво;
• примусове втягнення у злочинну діяльність та збройні конфлікти;
• торгівля людьми з метою вилучення органів, примусового сурогатного материнства тощо.

Ознаки того, що людина потрапила у ситуацію пов’язану з торгівлею людьми:

• забрали паспорт або інші документи;
• позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;
• погрожували, били або ґвалтували, знущалися або чинили психологічний тиск;
• примушували виконувати роботу, якою не хотіли займатися, застосовуючи фізичне чи психологічне насильство;
• примушували відпрацьовувати вигадані борги;
• була відсутня можливість за власним бажанням кинути роботу;
• примушували працювати понаднормово;
• проти волі використовували у збройному конфлікті.

Для протидії торгівлі людьми й нелегальній міграції з України наша держава повністю приєдналась до міжнародних документів, спрямованих на боротьбу з торгівлею людьми і з дискримінацією жінок. Серед них:

• Конвенція ООН 1949 року про боротьбу з торгівлею людьми й експлуатацією проституції третіми особами;
• Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок;
• Декларація ООН про подолання насильства над жінками, в якій продаж жінок, їх експлуатація та примус до проституції чітко названі видом насильства проти жінок
• Найважливішими міжнародно-правовими документами, які спрямовані на протидію торгівлі людьми, є Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми.

Ключовими юридичними документами у національному законодавстві, що діє у сфері протидії торгівлі людьми є: Конституція України, Кримінальний кодекс України, Закон України «Про протидію торгівлі людьми», Закон України «Про охорону дитинства», Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» тощо.

Куди звернутись якщо особа вважає себе постраждалою від торгівлі людьми?

Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод.

Також в Україні безкоштовну та конфіденційну консультацію з питань протидії торгівлі людьми можна отримати, звернувшись на:

• Національну безкоштовну гарячу лінію з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 0 (800)-505-501 (зі стаціонарних телефонів) та 527 з мобільного.
• Окрім того, можна звернутися на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації за номером телефону 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного). Гаряча лінія організована та діє з 1997 року завдяки ГО «Ла Страда – Україна».