Навчальна практика — важливий етап освітнього процесу, що дозволяє здобувачам освіти розвивати професійні навички, знайомитися з реальними виробничими умовами та набувати досвіду командної роботи. Основною метою цієї практики є підготовка майбутніх фахівців до професійної діяльності та забезпечення належного рівня їхньої кваліфікації. Вона ґрунтується на міцному фундаменті теоретичних знань і практичних умінь, здобутих під час вивчення профільних дисциплін.

Під час практики студенти опановують мистецтво створення смачних і корисних страв — від простих рецептів до кулінарних шедеврів. Поєднання теорії з практикою є запорукою якісної підготовки висококваліфікованих фахівців ресторанної галузі. Сучасний працівник цього сектору — це професіонал із творчим підходом, високою гастрономічною культурою та відмінним рівнем сервісу.

Для студентів групи ХТфб 12-11-23 навчальна практика стала першим кроком до майбутньої кар’єри. В продовж двох місяців  вони мали змогу вдосконалювати свої практичні навички, розкривати професійний потенціал та обирати напрями майбутньої діяльності. Частина студентів обрала дуальну форму навчання, успішно поєднуючи роботу з освітнім процесом, демонструючи відповідальність і високу якість виконання практичних завдань у таких закладах: ресторан «Faro del Porto», «Чорноморка», «Пекін», «Old Castle», кафе-варенична «Балувана Галя», кав’ярня «Obarinok». Щиро бажаємо нашим студентам подальших успіхів у навчанні, професійного розвитку та реалізації в обраній сфері!

10 грудня 2024 року у Черкаському державному технологічному університеті відбулося планове засідання Студентської ради при Черкаській обласній державній адміністрації та вибори нового складу органу студентського самоврядування обласного рівня.

У заході взяла участь голова студентської ради нашого коледжу Софія ДОРОШЕНКО.

Під час заходу обговорювалися важливі питання, що стосуються студентського самоврядування, освітніх ініціатив та спільних проєктів 👩🏼‍🎓📑

        5 грудня відзначається Всесвітній день волонтерів. 

        Генеральна Асамблея ООН в 1985 році запропонувала урядам щорічно відзначати 5 грудня Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку.

        Волонтер – людина, яка здатна своїми діями допомогти тому, хто знаходиться в важкій життєвій ситуації. І найголовніше, що це вона робить за покликом серця, проявляючи свої найкращі волонтерські якості: милосердя, здатність направити зусилля на благо суспільства. Це люди, котрі не тільки словом, а й ділом, своєю роботою підтверджують небайдужість до волонтерської діяльності.

        Допомога у зборі коштів через благодійні заходи, ярмарки. Збір одягу, продуктів харчування, медикаментів на потреби Збройних Сил України, добровольчих загонів, внутрішньо переміщених осіб – все це ВОЛОНТЕРСТВО, яке в нашому коледжі та громаді набуло велику популярність. В наших містечках щороку зростає кількість волонтерських справ та акцій.

        Щира вдячність всім, хто присвячує свій талант, час, енергію доброчинним волонтерським справам. Не чекаючи подяк та винагороди, виявляє щире бажання допомогти іншим. Допомагаючи одне одному – ми все подолаємо!

        Слава Збройним Силам України! 

         Лихослів’я є серйозним викликом для нашого суспільства.

        Лихословлять діти, дорослі, пенсіонери… На вулицях, у громадському транспорті, на роботі, у навчальних закладах, на базарі і вдома… Нецензурна лайка стала звичним явищем. Такі слова можна чути не тільки у спілкуванні дорослих, а і в розмовах батьків з дітьми. 

        Лихослів’я стало епідемією, особливо серед молоді, незалежно від статі. Для підлітків нецензурна лайка є засобом самоствердження, проявом «дорослості».

        Лихослів’я – це вживання лайливих, соромітних, грубих, недоброзичливих слів і виразів щодо когось.

        У цього явища багато визначень: нецензурна лайка, нецензурні вирази, матюки, нецензурна лексика тощо. Їх з давніх-давен народ іменує лихослів’ям, від слова «лихо».

        Лихослів’я забруднює нас, перешкоджає спілкуванню, погіршує наше життя.

        Лихослів’я – це ознака обмеженого словникового запасу або невміння виражати свої думки, інколи це і те, і інше.

        Подібна лексика свідчить про духовну хворобу людини. Адже слово не просто набір звуків, що виражає думку. Воно здатне дуже багато розповісти про наш духовний стан.

        Основною причиною використання лайливих слів є невдоволення оточенням і життям. Матюки є мовою спілкування з демонами. Вживаючи мат у розмові з людьми, ми, не підозрюючи, закликаємо зло день у день, рік у рік на свою голову й на голови своїх близьких. Кількість лайки переходить у якість. Спочатку з’являються дрібні неприємності, потім виникають проблеми зі здоров’ям. Лайка призводить до серцевих хвороб, інфаркту.

        Будь-яке вимовлене слово – це програма, що впливає на наше життя й життя наших нащадків.

        Притча «Почни із себе». Жив собі чоловік. У дитинстві він прагнув переробити світ, замолоду – країну, у зрілості – родину, у старості – себе. Перед смертю його родичі почули такі слова: «Якби я в дитинстві почав із себе, то зараз змінив би світ».

        Не можна виправити суспільство, але зменшити чи зупинити лихослів’я у сім’ї, навчальній групі ми можемо.

        З цією метою викладачем Башеєм О.О. була проведена інформаційна година «Лихослів’я. Як боротися?» для мешканців гуртожитку.

Рекомендації
«Як боротися з лихослів’ям?»

• Частіше проявляйте доброту, толерантність, повагу до людей.
• Зверніть увагу, що лайка призводить до хвороби не тільки у вас, але і у ваших нащадків.
• Нейтралізуйте свій гнів, аналізуючи ситуації.
• Вчіться впевнено просити, вимагати, відмовляти.
• Не критикуйте інших, говоріть про свої помилки.
• Проявляйте інтерес, увагу до інших людей, вчіться говорити компліменти.
• Удосконалюйте свої здібності в рідній мові.
• Поглиблюйте словниковий запас через читання літератури.
• Поважайте думки та почуття інших.
• Пам’ятайте, що погані слова – це гріх.
• Забороніть собі вживати грубі, зневажливі слова.

        Якщо ви з кимось сваритеся й говорите неприємне, то залишаєте рани. Словесні рани заподіюють такий біль, як і фізичні. Будьте толерантними у спілкуванні та у своїх діях!

Гурток рукодільної майстерності «Лілея» нашого коледжу вітає студентів, викладачів, працівників коледжу та всіх добродіїв, читаючих це повідомлення, з прийдешніми  новорічними святами! Бажаємо всім миру, здоров’я та Божих благословінь! Хочемо поділитися з вами чарівною новиною: до нас на заняття гуртка завітав святий Миколай! Ви почнете заперечувати: такого не може бути! Ми ж усі дорослі й розсудливі люди, ми вже не віримо в казки! Може ви й не вірите, а ми повірили! Ви запитаєте: як же це відбулося? Читайте далі.

Був звичайний вечір, проходило чергове заняття гуртка. Ми вивчали техніку вишивки бісером, подивились яскраві презентації «Картини в інтер’єрі» та «Стилі інтер’єру».

Потім обрали Щербакова Максима (гр.ХТфб-14) оператором і фотографом гуртка, а Головатенка Павла (гр.ХТфб-12) майстром з технічного обслуговування.

Подруги Танчинець Каріна (гр.Тфб-8) та Полтавець Катерина (гр.ХТфб-13) продемонстрували схему картини, що вирішили разом вишивати. Картина прикрасить їх кімнату в гуртожитку. Пройдуть роки, дівчата стануть дорослими, а вишита картина буде їм нагадувати про студентське життя.

Заняття проходило цікаво. Гуртківці були захоплені творчим процесом: Геріх Анастасія (гр.ПТфб-10) вишивала бісером, дехто складав алмазну мозаїку, інші розфарбовували картину за номерами або складали пазли, Майстренко Богдана (гр.ХТфб-14) займалась в’язанням.

І раптом зникло світло! Гуртківці були розгублені й збентежені, почали у темряві збирати свої речі. Але хтось згадав що незабаром свято Миколая, починаються казкові дні. Ми, сповнені доброї надії, почали гукати святого Миколая, щоб він зчулився над нами і прийшов  на допомогу! Нам так хотілось повірити в диво!

Незабаром темряву порушив блиск кольорових вогників, а потім залунала чарівна новорічна музика! Ми зраділи,  казка увійшла в наше життя – святий Миколай нас почув! Він наближається! Відчиняємо двері, а святий Миколай зі своїм вірним другом Оленем (Назар Манжула, гр.ХТфб-15) вже на порозі! І відразу світло засяяло, і музика срібними переливами заграла гучніше.

Гості привітали гуртківців і запропонували зіграти в лото. Члени гуртка виймали зі скриньки святого Миколая свою зірочку й отримували невеличкий подарунок. Дрібничка, але приємно!  

Ось такою новиною ми хотіли поділитися з вами й сказати: повірте в святого Миколая  і ваші мрії здійсняться!

Нехай у День святого Миколая
Добро і мир у серці запалає,
Хай ангел з неба вас оберігає,
Теплом любові душу зігріває!

Щороку 2 грудня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства, який привертає увагу до однієї з найбільших гуманітарних криз сучасності: торгівлю людьми, сексуальну експлуатацію, примусову працю та інші порушення прав людини.

Саме 2 грудня 1949 року прийняли Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами.

Завдання Міжнародного дня боротьби за скасування рабства — об’єднання зусиль урядів, громадянського суспільства та приватного сектору, для викорінення всіх сучасних форм рабства.

Рабство може здатися застарілим поняттям, адже в більшості колоній воно було скасовано ще в XIX столітті. Однак, існують сучасні форми рабства такі як:

• трудова та сексуальна експлуатація
• торгівля дітьми
• продаж наречених, шлюби з примусу
• ряд форм дитячої праці
• насильницьке використання людей у збройних конфліктах, кримінальних діях, сурогатному материнстві тощо.

Корисні телефони:

• Департамент боротьби з торгівлею людьми Національної поліції України: (063) 195 00 58; (098) 481 03 45; (050) 023 46 78.

• Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів:

0-800-505-501; 527.

• Гаряча лінія МЗС України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 15 88.

• В екстрених випадках та стосовно розшуку осіб, зниклих за кордоном, можна звертатися на гарячу лінію Укрбюро Інтерполу: (044) 2549836.

Подаруй мені, мамо, хустину
Із червоним, як мак, бережком,
Запишаюся в ній, як дитина,
Як калина під білим cніжком.

        Щороку 7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Це неофіційне свято, яке з’явилося 2019 року, покликане об’єднати жінок різних професій, віку та національностей для збереження українських традицій. Святкують День хустки різними способами: носять їх, роблять флешмоби у соціальних мережах, поширюють фото, відвідують тематичні фотосесії. Також у цей день проводять майстер-класи із різноманітних способів зав’язування та носіння української хустки. Тільки в Україні існує декілька десятків технік зав’язування цього етнічного головного убору.

        Тож з метою збереження традицій та звичаїв українського народу дівочий актив гуртожитку та студентське самоврядування Черкаського фахового коледжу харчових технологій та бізнесу провели  фото-флешмоб під назвою «Українська хустка – оберіг жіночої долі». До нього також приєдналися  вихователь гуртожитку Наталія Титарчук та бібліотекар коледжу Марина Тінякова. Вірш Надії Красоткіної «А хустка в нас завжди була в пошані» прочитала Ванесса Гетьман (група ХТфб-13).

        Українська хустка є невід’ємною частиною української культурної спадщини. Шануймо та примножуймо українські традиції!

        Напередодні Дня Збройних Сил України та  Дня Святого Миколая здобувачі освіти технологічного відділення випускних  груп долучились до загальноколеджанської благодійної акції. Студенти груп ХТфб-5, ХТфб-6 та ХТфб-9 спільно із викладачами технологічних дисциплін напекли, наготували, насмажили смаколики для воїнів, які захищають Україну, щоб частинка тепла  душі та любові від серця дійшла до кожного із них. Родзинкою благодійної участі стало рекордне виготовлення імбирних  домашніх коржиків у формі серця – аж 2200 виробів. Нехай наші гостинці принесуть захисникам приємні спогади про домашній затишок зимових свят та віру в те, що вони не одні, що ми завжди поряд. Мирного неба нам всім!

Міжнародний день людей з інвалідністю відзначається сьогодні, 3 грудня. 

Відзначення цієї дати мобілізує підтримку громадськості для розв’язання найважливіших питань, що стосуються соціальної інтеграції людей з інвалідністю, сприяє підвищенню обізнаності про проблеми інвалідності й привертає увагу до переваг інклюзивного суспільства, доступного для всіх.

Міжнародний день людей з інвалідністю був проголошений у 1992 році Генеральною Асамблеєю ООН (резолюція 47/3).

Історія його виникнення починалася у 80-х роках ХХ сторіччя, коли Організація Об’єднаних Націй оголосила 1983-1992 роки десятиліттям людей з інвалідністю. У цей період проводилися роботи з метою розробки заходів, направлених на поліпшення становища людей з інвалідністю і забезпечення рівних можливостей у суспільстві.

Законом України від 16 грудня 2009 року № 1767-VI нашою державою  було ратифіковано Конвенцію про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї.

З метою забезпечення належних умов для реалізації соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод особами з інвалідністю, впровадження кращого світового досвіду у цій сфері, недопущення дискримінації, а також виконання зобов’язань, взятих Україною за Конвенцією про права інвалідів, Указом Президента України від 03 грудня 2015 року № 678/2015 «Про активізацію роботи щодо забезпечення прав людей з інвалідністю» також закріплено відзначення Міжнародного дня людей з інвалідністю в Україні щороку 3 грудня.

Цей день є нагадуванням про необхідність виявляти турботу і милосердя до людей з особливими потребами.

У світі налічується понад мільярд людей з інвалідністю.

В Україні станом на листопад 2024 року офіційно зареєстровано 3 мільйони осіб з інвалідністю. З них понад 300 тисяч отримали такий статус із початку повномасштабного вторгнення рф.

Міжнародний день людей з інвалідністю – день підсумовування зробленого для цієї категорії громадян, аналізу фактичного становища людей з особливими потребами в суспільстві і визначення планів щодо поліпшення їх життєвого рівня. Цей день акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті.

Це не свято й не привід для поздоровлень.

Відзначення цієї дати – це привід задуматись над проблемами, з якими щоденно стикаються люди з інвалідністю, посилити увагу до захисту їх гідності, прав і благополуччя.

Все, що для цього потрібно – увага до їхніх проблем кожного дня, а не лише сьогодні.

Інвалідність не є перепоною до повноцінного життя, це не вирок й не покарання. Люди з інвалідністю  є повноправними членами суспільства, які потребують трішечки більше уваги та піклування, створення відповідних умов.

Так несподівано і так безчасно 29 листопада на 63-му році пішов з життя керівник гуртка коледжу Тарасенко Михайло Миколайович.
Наш Міша…
Ти завжди залишишся в наших серцях і нашій пам’яті -добра, чуйна людина, вірний друг і майстер своєї справи. Важко повірити і перенести таку втрату. Спочивай з миром, любий друже! Царство небесне і вічний спокій!