27 січня Україна зі всією світовою спільнотою вшановує пам’ять жертв Голокосту – однієї з найстрашніших та найжорстокіших сторінок історії людства XX століття.

У період Другої світової війни геноцид, влаштований нацистським режимом, призвів до знищення третини усіх євреїв у світі.

На виконання плану національно-патріотичного виховання та з метою вшанування пам’яті жертв Голокосту бібліотека коледжу пропонує до уваги книжково-журнальну експозицію «Голокост – вічний урок людству». На ній представлені матеріали та спогади очевидців трагічних подій.

У цивілізованому світі винищення цілої нації вважається абсолютним злом. Проти нього ми боролись під час Другої світової війни. У XXI столітті зло змінило своє обличчя і ми знову продовжуємо боротись проти нього.

Пам’ятайте минуле, шануйте сьогодення та вірте в Перемогу!

                                                                                       На Аскольдовій Могилі
                                                                                       Український цвіт —
                                                                                       По кривавій по дорозі
                                                                                       Нам іти у світ.
                                                                                       П.Тичина

29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

Ці події назавжди залишаться  в пам’яті багатьох поколінь українців. Тоді курсанти, студенти та гімназисти виконали наказ командування і ціною свого життя зупинили наступ ворога на чотири дні. Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено, а згодом розстріляно 28 юнаків.

Багато інформації та подробиць  про той бій загубилося в вихорі історії. Але що нам достеменно відомо, що ми точно знаємо про ті події?

Знаємо, що співдношення сил українських та більшовицьких вояків було приблизно один до десяти (4800 червногврадійцям протистояли 520 вояків армії УНР та юнаків військової школи).

Знаємо співвідношення втрат – приблизно 1 до 3 на користь українців.

На жаль, досі не знаємо ще імен усіх учасників бою, і навіть з усіх загиблих поіменно знаємо лише двадцятьох вояків.

Але найважливіше – ми не знаємо, чим був цей бій в українській історії. Дехто називає його трагедією – адже загинуло близько сотні захисників України, більшість молоді люди, серед них студенти. Дехто  говорить про поразку, бо не вдалося остаточно зупинити більшовицький наступ.

Але даючи оцінку цієї історичної події, ми повинні розуміти, що це був бій не за станцію Крути. І навіть не за Київ 1918 року. Це був бій за Україну, за її майбутнє.

Лише в такому контексті ми можемо по-справжньому зрозуміти значення того, що сталося в січні 1918-го під Крутами.

Героїчна боротьба українських вояків на чотири дні зупинила більшовицький наступ. І це були не звичайних чотири дні, а переломні для української історії. Українські політики використали їх для міжнародного визнання проголошеної 22 січня незалежної держави, що сталося за результатом підписання Брестського миру.

Відстояти незалежність у ці буремні дні не вдалося, але завзята боротьба українців тривала після цього ще кілька років. Прикладом незламності й звитяги, який найбільше надихав тодішніх вояків, був героїзм учасників бою під Крутами. Герої Крут стали легендою і для наступних поколінь борців за незалежність в 1940-1950-ті, 1960-1980-ті роки .

Вони є прикладом для сучасних воїнів – тому що були такими ж завзятими тоді, у 1918-му, як ті, хто зараз боронить Україну та її незалежність від тих же ворогів.

Ми кажемо, що Крути – це бій за майбутнє, майбутнє України. І цей бій триває. Тепер від нас залежить його результат. В наших руках шанс на остаточну перемогу, яку Україна чекає з 1918 року. Для цього нам потрібна єдність та рішучість, яких забракло тоді у Києві, та героїзм і жертовність, яку проявили ті, хто прибув на станцію Крути 105 років тому. Подвиг героїв Крут є прикладом мужності, патріотизму, незламності духу справжніх синів своєї Вітчизни.

Щороку 22 січня в день проголошення Акта Злуки Української
Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна
відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлене Указом
Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року
№ 42.
Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній
державі.
22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагомістю події української
історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт
Злуки українських земель. 
105 років тому – 22 січня 1918 року – Українська Народна Республіка
проголосила незалежність і боролася за право бути «самостійною, ні від кого
незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». Цей факт
руйнує твердження російської пропаганди, буцімто Української держави не
існувало, її вигадали більшовики.
22 січня 1918 року вперше у XX столітті українці проголосили
незалежність власної держави – Української Народної Республіки. 24 серпня
1991-го відбулося її відновлення.
Проголошення соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний
акт об’єднання українських земель в одній державі, що увінчав соборницькі
прагнення українців, розділених кордонами тогочасних імперій. На початку
ХХ століття після падіння імперій українці об’єдналися у власній державі.
Сьогодні, через трохи більше століття після проголошення Акта Злуки, ми
обʼєднані у відстоюванні своєї незалежності і держави. А після перемоги над
російським агресором Україна відновить свою соборність.
Термін «соборність» має кілька значень. Це й об’єднання в одне
державне ціле всіх земель, заселених певною нацією на суцільній території. І
духовна консолідація всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від
національності. Соборність – це також територіальна цілісність держави.
Тому звільнення від російського окупанта українських земель є нашою
спільною метою.
Соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності
народу, які є фундаментом для побудови демократичної держави, запорукою
виживання й існування нації.
Ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю
українців. А нині вона є передумовою успіху нашого спротиву зовнішній
агресії. 
Сьогодні соборність для України означає деокупацію всіх територій,
захоплених ворогом, відновлення єдності з Донеччиною, Луганщиною та
Кримом.
Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й
потребує згуртованої співпраці заради майбутнього. Коли ми, люди з різних
регіонів країни, разом працюємо, створюємо знакове й важливе, боремося з
окупантами.

Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність. Тому соборність
залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність держави
буде цілковито відновлена тільки після того, як Україна звільнить усі
території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги.